Практичне впровадження

                                                                               Трудність полягає не у сприйнятті нових ідей,

                                                                                а у відмові від старих уявлень.

                                                                                                                             Джон М. Кенс

Наукова теорія управління навчальним закладом інтенсивно почала розвиватися останні 30 років, але на сьогодні немає єдиного погляду на трактування таких понять як «управління», «керівництво», «процес управління». Ця проблема дійсно багатогранна і може розглядатися з погляду різних аспектів.

За останні декілька років розпочато реформування національної системи освіти, здійснено модернізацію процесу управління галуззю.

Особливість процесу управління сучасною школою полягає в тому, що він повинен забезпечувати не тільки успішне функціонування навчального закладу, а і його якісний розвиток в умовах оновлення і демократизації суспільства.

Реформування освітньої системи на сучасному етапі, вдосконалення діяльності навчального закладу направлені, насамперед, на підвищення якості освіти. Одним із вагомих чинників забезпечення якісної освіти є ефективний процес управління школою, який сьогодні потребує кардинальних перетворень.

Існують різні підходи до трактування терміну «управління навчальним закладом». Вони залежать від підходів, що використовуються різними авторами. Давайте розглянемо декілька визначень цього поняття.

О. Радзивіл у своїй статті «Шкільний менеджмент» говорить, що управління навчальним закладом – це визначення способів подолання невідповідностей між стандартом освіти та педагогічною творчістю персоналу.

В. Кравець у своїй статті "Усвідомлена програма дій керівника. Ефективність управління загальноосвітньою школою" дає таке визначення: "Управління навчальним закладом – це складна і багатогранна сфера діяльності керівника школи, в якій поєднуються аспекти організаційного, соціального, психологічного та технічного характеру; це процес переводу складної системи (школи) з одного якісного стану в інший".

Виходячи з вищезазначених понять, управління навчальними закладами розглядаються як процес, оскільки робота для досягнення мети за допомогою іншої – це не якась одна разова дія, а серія безперервних взаємопов’язаних дій.

Способами впливу на учасників управлінського процесу є наукові підходи щодо управління навчальним закладом. Серед інших підходів можна виділити наступні: процесуальний, логіко-інформаційний, рефлексивний, системний, синергетичний.

Сутність процесуального підходу полягає у визначенні управління процесом, у якому діяльність, що спрямована на досягнення цілей організації, розглядаються як сума взаємопов’язаних дій – функцій управління, а кожна з функцій є комплексом однорідних (елементарних) дій, операцій, процедур.

У сучасній теорії управління особливе місце займає системний підхід, який передбачає свідоме і планомірне управління: встановлюються зв’язки між сферами управління, висувається головна мета, відповідно до якої формуються частинні, проміжні завдання, накреслюються шляхи і терміни їх виконання, розподіляються наявні резерви, виділяються засоби, організовується робота, здійснюється контроль. Схематично системний підхід можна подати у вигляді такої ланки: мета – ресурси – план – рішення – реалізація – контроль.

Рефлексивний підхід до управління розвитком навчального закладу досягається завдяки тому, що на кожному етапі розвитку відбувається співвідношення цілей управління з уже досягнутим, розглядається проміжний результат та його можливий вплив на результат наступного стану становлення та розвитку закладу.

Використання рефлексивного підходу дає змогу вчасно акцентувати увагу на доцільності тих змін, які притаманні навчальному закладу і які можуть забезпечити його перехід від одного рівня розвитку до іншого, а в перспективі – до рівня саморозвитку.

На сьогоднішній день теорія менеджменту все більше надає перевагу синергетичному підходу, основною якісною характеристикою якого є «самоорганізація» школи. Адже сучасні, ускладнені умови управління навчальним закладом змінюються швидше, ніж з’являється теоретичне їх відображення.

Самоорганізація є характерною для будь-яких процесів розвитку. Говорячи про управління школою як освітньою системою високого рівня, цей процес можна розглядати як забезпечення умов для саморозвитку кожної підсистеми на основі діагностики, моніторингу, упровадження інноваційної діяльності. Таким чином сутність синергетичного підходу полягає у виявленні й пізнанні закономірностей, які керують процесами самоорганізації в системах різного походження.

Провідними принципами є: самоконтроль, самоорганізація та саморозвиток, універсальність, гуманізація і гуманізм.

Нині процес управління навчальним закладом має державно-громадський характер, ґрунтується на тісній співпраці державних органів і органів громадського самоврядування.

Демократизація процесу управління освітою означає істотне розширення прав учителів та педагогічних колективів, відмову від жорсткої централізації і регламентації всіх сторін шкільного життя, подальший розвиток колегіальності керівництва, здійснення принципів звітності і виборності керівників, заміну адміністративно-командних методів управління методами і формами демократичного обговорення і прийняття рішень.

У 2017/2018 навчальному році Ганнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів отримала статус опорної. До її складу увійшли дві філії: Володимирівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та Іскрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Керуючись принципами синергетики, адміністраціям, філій була надана свобода у плануванні виховної роботи. І вже сьогодні ми бачимо, що це дало позитивний результат – збільшилась кількість перемог у конкурсах, змаганнях, заходах районного та Всеукраїнського рівнів серед учнів, які навчаються у філіях. І як результат – підвищення рейтингу школи серед навчальних закладів району.

Це є прикладом синергетичного ефекту – зростання ефективності в результаті інтеграції, злиття окремих частин в єдину систему за рахунок так званого системного ефекту.

Кадрову політику у нашій школі ми також намагаємось здійснювати відповідно до принципів синергізму. В процесі організації освітньої діяльності враховуються знання, уміння, навички, особливості темпераменту кожного члену колективу. В той же час відсутній тотальний контроль з боку адміністрації. Педагогам дається можливість для творчого підходу до вирішення освітніх завдань.

Під час проведення нарад адміністрація школи постійно інформує колектив про семінари, вебінари, навчання, курси, тренінги, конкурси, які проходитимуть найближчим часом. Учителі самостійно обирають шляхи свого професійного саморозвитку. Завдяки цьому самоосвітня діяльність педагогів зросла в декілька разів. Лише за І семестр 2017/2018 навчального року вчителі взяли участь у 18 вебінарах, 5 майстер-класах, 1 інтернет-марафоні, 1 обласному інтернет-семінарі. Педагоги активно проходять онлайн-навчання: дистанційні курси пройши 3 вчителі, практичні курси освоїли також 3 вчителі, онлайн-курси – 5 вчителів.

Ще одним прикладом впровадження синергетичного підходу до управління навчальним закладом є організація та проведення районного семінару-практикуму вчителів біології, хімії, географії та природознавства. Районний методичний кабінет запропонував провести його на базі опорної школи за участі вчителів та учнів не тільки опорного закладу, а й філій. У той же час школа не була обмежена у виборі форми проведення семінару.

У ході підготовки виникла ідея проведення семінару у формі засідань учнівських дослідницьких лабораторій природничого циклу. Адміністрація школи розподілила обов’язки між усіма учасниками семінару, надавши їм повну автономію у виборі форм роботи. Відповідно до проблеми семінару «Формування компетентної особистості, готової до самореалізації в соціумі і особистому житті через використання в освітньому середовищі інтеграції освітніх предметів» кожен вчитель самостійно обирав форму, у якій проходитиме засідання його творчої лабораторії.

У день семінару до опорного закладу з’їхалися усі вчителі, які викладають предмети природничого циклу та учні, зацікавлені у вивченні цих предметів. У рамках засідань дослідницьких лабораторій проходили практичні заняття, були представлені дослідницькі проекти, хімічні експерименти.

Семінар пройшов успішно, у дружній атмосфері, де кожен учасник семінару побував на засіданнях декількох дослідницьких лабораторій, отримав знання, поділився власним досвідом, провів час у колі однодумців.

Семінар такого масштабу в нас у районі пройшов уперше. Його проведення стало можливим лише завдяки тому, що кожна підсистема даного семінару (РМК – школа – вчителі) отримала право на самоорганізацію і продукувала нові ідеї.

Синергетичний ефект був отриманий завдяки збалансованості особистісних завдань вчителів та загальної мети школи, що дозволило розкрити творчий потенціал усіх учасників семінару.

Синергетичний ефект можна отримати і від реалізації різних освітніх проектів, починаючи від великих (таких як «Майбутнє – спільна турбота») та закінчуючи міні-проектами, які реалізуються у межах 1 уроку.

Віктор Громовий у своїй статті «Синергетичний ефект в освіті, або як досягнути, щоб 2 + 2 = 5» говорить: «Синергетичний ефект виникає лише у відкритих системах, які функціонують на засадах самоорганізації. Школа, як надлишково керована організація зв’язана по руках і ногах бюрократичними путами, ніколи не може стати місцем появи синергетичного ефекту. Тож передумовою для шкільної синергії має бути відмова від зовнішнього управління навчальним закладом. Рішуча децентралізація потрібна, навіть, якщо вона загрожує поставити систему освіти на межу хаосу (це, до речі, найбільш продуктивний стан для розвитку)».

Ми повністю з ним погоджуємося і намагаємося залучати до управління навчальним закладом органи громадського самоврядування, педагогічний колектив, батьківську громадськість.

Більше про залучення батьківської громадськості до управління навчальним закладом для отримання освітнього синергетичного ефекту ви зможете дізнатися перейшовши за посиланнями, розміщеними на наступній сторінці.

  А ще, хочеться звернути увагу на те, що використання лише синергетичного підходу до управління навчальним закладом не можливе. В досвіді шкіл ми найчастіше зустрічаємо змішаний стиль управління з перевагою тих чи інших характеристик, а отже управлінська діяльність у кожному випадку буде відрізнятися своєю специфікою, власним технічним підходом.